Автореферат дисертації на здобуття наукового


Скачать 322,93 Kb.
НазваниеАвтореферат дисертації на здобуття наукового
страница1/3
Дата конвертации25.09.2012
Размер322,93 Kb.
ТипАвтореферат
Год2004
  1   2   3


ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ


ДІДИЧ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ


УДК 342.922:347.732


АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ТОРГОВЦІВ

ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ


Спеціальність 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата юридичних наук


Одеса – 2004

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Одеській національній юридичній академії Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник кандидат юридичних наук, доцент

ХАРИТОНОВА Олена Іванівна

Одеська національна юридична академія, доцент

кафедри адміністративного і фінансового права


Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

ГОЛОСНІЧЕНКО Іван Пантелійович

Київський національний університет

ім. Тараса Шевченко, професор кафедри

конституційного та адміністративного права


кандидат юридичних наук, доцент

КАЛАЯНОВ Дмитро Петрович

Одеський юридичний інститут

Національного університету внутрішніх справ,

начальник кафедри управління та інформаційно-

технічного забезпечення


Провідна установа Інститут держави і права ім. В.М. Корецького

НАН України, відділ проблем державного управління

та адміністративного права (м. Київ).


Захист відбудеться 22 січня 2005 р. о 12.00. годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.086.01 Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м. Одеса, вул. Піонерська, 2, к. 312.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м. Одеса, вул. Піонерська, 2.


Автореферат розісланий 20 грудня 2004 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Р. Біла

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Найважливішим завданням для всіх державних інституцій України, кожної з гілок влади, науковців-теоретиків та практиків є втілення засад Конституції в реальне життя. Реалізація Основного Закону – це гарантія побудови України як суверенної і незалежної, демократичної соціальної правової держави. Фундаментальне значення економіки для існування, забезпечення добробуту і прогресивного розвитку населення є на сьогодні загальновизнаним. Макро- та мікроекономіка, приватна економічна діяльність і юридична відповідальність підприємців суттєвим чином залежать від правових норм відповідної системи адміністративного та цивільного права. Тому жодна держава не відмовляється від регулювання економічної сфери. Цей факт є проявом відповідальності держави за економіку і підкреслює центральне значення цієї сфери серед інших державних і правових функцій. Навіть ліберальні держави встановлюють рамочні правові умови, надаючи таким чином можливість для економічної діяльності і виражаючи своє ставлення до неї. Перехід до принципів соціально орієнтованої економіки потребує кардинальних змін у механізмі адміністративно-правового регулювання в економічній сфері, зокрема, на фондовому ринку України, що проходить сьогодні стадію формування. Необхідним є механізм, котрий здатний виконувати функції забезпечення законності та поваги до суб’єктивних прав, гарантувати правову захищеність усіх суб’єктів вітчизняного ринку цінних паперів.

Від того, якою буде модель адміністративно-правового регулювання економічних відносин взагалі і ринку цінних паперів, зокрема, залежать і сутність та обсяг адміністративно-правового статусу суб’єктів, що діють у цій сфері.

Оцінюючи здійснені у законодавстві перетворення, можна впевнено констатувати, що повнота реалізації професійними суб’єктами ринку цінних паперів свого адміністративно-правового статусу і потенціалу започаткованих трансформацій на ринку цінних паперів тепер визначальною мірою залежатимуть від вибору адміністративно-правових механізмів, які використовуватимуться у цій сфері.

Слід зазначити, що процес розвитку вітчизняного ринку цінних паперів не можна назвати безпроблемним. Усім відомі трагічні наслідки діяльності так званих фінансових пірамід, та як результат цього велика недовіра до фондового ринку з боку населення у достатньо довгий проміжок часу. Поступово сформувався більш-менш стабільний адміністративно-правовий статус учасників ринку цінних паперів, який на даному етапі потребує детального дослідження та аналізу з метою закріплення тих його елементів, що сприяють ефективній діяльності на ринку цінних паперів та вдосконалення таких, що гальмують його розвиток.

Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена також тим, що практика застосування прийнятих Законів вже показала необхідність внесення до них певних корективів. Сказане стосується не лише базових для фондового ринку законів, але й таких вузькоспеціалізованих, як численна низка підзаконних нормативних актів. Зрештою, це зрозуміло, оскільки спрямованість і зміст реформування законодавства повністю визначалися результатами протистоянь прихильників діаметрально протилежних концепцій розбудови економічної системи.

Таким чином, актуальність дослідження проблем адміністративно-правового статусу торговців цінними паперами та пов’язаних із цим питань зумовлена, з одного боку, практичними проблемами трансформації посттоталітарного суспільства і відповідної йому економічної сфери в цілому і функціонуванням ринку цінних паперів України в умовах перебігу адміністративної реформи, зокрема, а з іншого – теоретичними проблемами, пов’язаними із методологічним забезпеченням такої трансформації.

Отже, перебіг адміністративної реформи викликає на практиці низку питань, що потребують свого вирішення, і не в останню чергу це стосується функціонування такого важливого елементу ринкової інфраструктури, як ринок цінних паперів.

Теоретичною базою для висновків, зроблених у дисертації, є праці В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, С.С. Алексєєва, Д.Н. Бахраха, Л.Р. Білої, Ю.П. Битяка, М.В. Вітрука, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, Д.П. Калаянова, С.В. Ківалова, Ю.М. Козлова, М.І. Козюбри, І.Б. Коліушка, В.К. Колпакова, Н.С. Кузнєцової, В.В. Лаптєва, М.І. Матузова, І.Р. Назарчука, М.П. Орзіха, В.О. Патюліна, І.М. Пахомова, Л.Л. Попова, П.М. Рабіновича, Н.О. Саніах-метової, В.М. Селіванова, О.Ф. Скакун, Ю.М. Старилова, Ю.А. Тихомирова, М.М. Тищенка, О.Ф. Фрицького, О.І. Харитонової, В.В. Цвєткова, В.Є. Чир-кіна, В.С.Щербини, Л.С. Явича, М.К. Якимчука.

Вивчення та аналіз праць цих науковців дали змогу визначити і оцінити стан досліджуваної проблеми, виявити та дослідити питання, які постали на сучасному етапі формування ринку цінних паперів, та визначити шляхи їх вирішення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Спрямованість дисертаційного дослідження визначається програмою наукових досліджень Одеської національної юридичної академії відповідно до фундаментальної теми „Правові проблеми становлення і розвитку сучасної української держави” (державний реєстраційний номер 0101U001195), наукової програми Міністерства освіти і науки України „Актуальні проблеми будівництва демократичної соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України”, а також плану науково-дослідної роботи кафедри адміністративного та фінансового права Одеської національної юридичної академії на 2001 – 2005 р.р.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у науково-теоретичному аналізові проблем адміністративно-правового статусу торговців цінними паперами в Україні, у висвітленні його правової сутності, елементів, що його складають, а також тих чинників, які впливають на його характер.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

дослідити місце і роль адміністративно-правового регулювання ринку цінних паперів в адміністративно-правовому регулюванні економіки в Україні;

проаналізувати існуючі моделі регулювання ринку цінних паперів і на підставі проведеного дослідження охарактеризувати модель регулювання, яка склалася в Україні;

на основі аналізу моделі регулювання ринку цінних паперів в Україні визначити перспективи розвитку аналізованої сфери відносин;

проаналізувати вплив моделі регулювання ринку цінних паперів на адміністративно-правовий статус торговців цінними паперами, його характер, обсяг прав та обов’язків;

визначити поняття та складові елементи адміністративно-правового статусу торговців цінними паперами;

сформулювати теоретико-прикладні аспекти набуття адміністративно-правового статусу торговців цінними паперами;

виявити роль і місце Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у встановленні прав, обов’язків та обмежень торговців цінними паперами;

сформулювати пропозиції стосовно вдосконалення законодавства, що регулює діяльність ринку цінних паперів в Україні, зокрема, того, що визначає адміністративно-правовий статус торговців цінними паперами;

визначити основні, найбільш суттєві тенденції та загальну логіку розвитку законодавства, що регулює діяльність ринку цінних паперів, вказати на можливі способи його удосконалення та обґрунтувати доцільність їх впровадження.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються у процесі набуття та реалізації адміністративно-правового статусу торговців цінними паперами, адміністративне законодавство, норми якого регулюють зазначені відносини.

Предметом дослідження є характеристика адміністративно-правового статусу торговців цінними паперами та його елементів, правова природа цього статусу, його місце серед інших професійних учасників ринку цінних паперів.

Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження є сучасні наукові погляди на адміністративно-правове регулювання, закономірності розвитку фондового ринку та його інститутів. У процесі дослідження були використані відповідні загальнонаукові і спеціальні методи наукового пізнання. Серед найважливіших із них слід виділити такі: діалектичний (за допомогою якого досліджувалися фундаментальні аспекти змісту правового статусу та його елементів. Його застосування дозволило зробити висновки відносно змісту адміністративно-правового статусу, його окремих структурних частин), формально-юридичний (за допомогою якого визначались такі юридичні поняття, як адміністративно-правовий статус, ринок цінних паперів тощо, їх ознаки, проводились відповідні класифікації зазначених категорій тощо), метод порівняльного аналізу (дозволив співвіднести моделі державного регулювання ринка цінних паперів, деякі дефініції та юридичні явища які регламентовані у вітчизняному законодавстві та законодавстві інших країн), логіко-юридичний (при здійсненні висновків і пропозицій, які містяться у дисертації, з врахуванням вимог відносно визначеності, несперечливості послідовності і обґрунтованості суджень і здійснення в межах загальнотеоретичних і адміністративно-правових конструкцій з використанням понятійного апарату відповідних галузей науки), історико-правовий (за допомогою якого, розгляд існуючих правових явищ відбувався не тільки під кутом зору теперішнього їх стану, але й з позицій їх минулого та майбутнього яке ми могли припустити), системно-функціональний (за допомогою якого було розкрито цілісність адміністративно-правового статусу та виявлено різноманітні типи зв’язків у ньому, з’ясовано функції одних правових явищ по відношенню до інших) тощо.

Зроблені у дисертації висновки і пропозиції ґрунтуються на вимогах формальної логіки стосовно визначеності, несуперечливості, послідовності і обґрунтованості суджень і здійснюються в межах загальнотеоретичних і адміністративно-правових конструкцій з використанням понятійного апарату цих наук. У свою чергу, ринок цінних паперів в Україні, що складається в результаті перебігу економічної реформи в Україні, розглядається як результат багатовікового розвитку відповідних інститутів на теренах розвинених капіталістичних країн.

Основні положення і висновки, подані у роботі, ґрунтуються на аналізові чинного законодавства України у сфері організації і діяльності ринку цінних паперів, досягнень правової науки, а також на аналізові зарубіжного законодавства у відповідній сфері відносин.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим вітчизняним комплексним, системним монографічним дослідженням проблем визначення адміністративно-правового статусу торговців цінними паперами на ринку цінних паперів і його удосконалення в умовах економічної та адміністративної реформ в Україні.

Новизна дисертаційного дослідження конкретизується в одержаних наукових результатах, сформульованих теоретичних та практичних висновках і пропозиціях, зокрема:

удосконалено визначення ринку цінних паперів, як систему правовідносин, що складаються між його учасниками з приводу випуску та обігу цінних паперів, створення і функціонування елементів його інфраструктури.

поглиблено визначення державного регулювання економікою як діяльності органів державної виконавчої влади з прогнозування, організації, контролю поведінки учасників економічного обігу (зокрема, обігу цінних паперів), яка здійснюється на підставі чинного законодавства з метою узгодження інтересів окремих учасників і суспільства в цілому і досягнення оптимальних результатів у регульованій сфері;

вперше обґрунтовується теза про те, що від моделі ринку цінних паперів залежить також статус учасників такого ринку, обсяг їх прав та обов’язків;

дістало подальшого розвитку твердження про те, що до суб’єктів ринку цінних паперів належать також і органи, які здійснюють державне регулювання діяльності на цьому ринку. Враховуючи значення, яке має ринок цінних паперів в економіці, можна стверджувати, що він є сферою регулювання як з боку приватного права, так, не меншою, а навіть більшою мірою – з боку публічного права. Тому на ринку цінних паперів складаються правовідносини двох типів – правовідносини приватного і правовідносини публічного права. І для правовідносин публічного права характерною є наявність обов’язкового суб’єкту – органу публічної влади;

вперше всебічно розглядаються поняття та зміст адміністративно-правового статусу торговців цінними паперами, на підставі чого пропонується віднести його до одного з видів спеціальних
адміністративно-правових статусів, специфіка якого визначається участю суб’єкта в особливих економічних відносинах, пов’язаних з обігом цінних паперів;

пропонується авторське визначення зазначеного поняття: спеціальний адміністративно-правовий статус торговців цінними паперами – це сукупність їх правосуб’єктності, прав, обов’язків, законних інтересів, а також правових передумов та обмежень, передбачених нормами адміністративного права, що визначають їх місце серед інших учасників ринку цінних паперів.

обґрунтовується теза про необхідність виокремлення ще двох статусів торговців цінними паперами, які існують паралельно: торговці цінними паперами мають не один, а два статуси: матеріальний і такий, що йому кореспондує – процесуальний статус. Більше того, саме наявність процесуального статусу дозволяє нам говорити про існування процесуальних (процедурних) гарантій реалізації адміністративно-правового статусу торговців цінними паперами. Причому йдеться у цьому випадку не про загальний адміністративно-процесуальний статус, а про особливий (спеціальний) адміністративно-процесуальний статус, характерний для окремих проваджень, реалізація якого пов’язана зі стадіями, етапами або окремими процесуальними діями;

у новому аспекті розглядається юридичний процес щодо набуття адміністративно-правового статусу торговців цінними паперами, яке відбувається на двох рівнях: з отриманням свідоцтва про державну реєстрацію закінчується реєстраційне провадження, (а отже, завершується перший рівень легалізації), яке відповідає рівню організаційного оформлення адміністративно-правового статусу торговців цінними паперами. Після цього настає другий рівень – рівень оформлення предметного (змістовного) статусу торговців цінними паперами, який відбувається у межах ліцензійного провадження;

доведено необхідність уточнення поняття “професійна діяльність на ринку цінних паперів”, змісту і умов здійснення такої діяльності. Зокрема, пропонується не вважати професійною діяльністю на ринку цінних паперів придбання цінних паперів не з метою спекуляції, а для інвестицій, крім цього, обґрунтовується теза про необхідність визначення на законодавчому рівні критеріїв професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

у науково-дослідній сфері – положення дисертації можуть бути основою для подальшого аналізу проблем соціально-економічного розвитку і вироблення стратегії правового регулювання організації та діяльності ринку цінних паперів, встановлення статусу його учасників;

у сфері правотворчості – висновки та пропозиції дисертації можуть бути використані в подальшому при підготовці і розробці законодавства України, що регулює функціонування ринку цінних паперів;

у навчальному процесі – положення дисертації можуть бути використані при читанні лекцій та розробці навчальних програм зі спецкурсів “Біржове право”, “Управління економікою”, “Регуляторна політика і управління ринком цінних паперів в Україні” у вищих юридичних навчальних закладах, використані студентами при підготовці наукових робіт і в процесі вивчення відповідних спецкурсів.

Апробація результатів дисертації. Дисертацію виконано і обговорено на кафедрі адміністративного та фінансового права Одеської національної юридичної академії.

Результати дослідження доповідалися на міжнародній
науково-методичній конференції „Римське право і сучасність” (21 грудня 2001 р. м. Одеса, тези опубліковані), на 4-й (56-й), 5-й (57-й), 6-й (58-й) звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеської національної юридичної академії.

Публікації. Основні теоретичні та практичні положення і висновки дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у п’ятьох статтях, що входять до переліку наукових фахових видань, затвердженому ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, десяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 194 сторінки; у тому числі 20 сторінок – список використаних джерел, що вміщує 212 найменувань.

  1   2   3

Разместите кнопку на своём сайте:
поделись


База данных защищена авторским правом ©dis.podelise.ru 2012
обратиться к администрации
АвтоРефераты
Главная страница