Будівлі сільських малокомплектних шкіл


Скачать 23,05 Kb.
PDF просмотр
НазваниеБудівлі сільських малокомплектних шкіл
Дата конвертации27.09.2012
Размер23,05 Kb.
ТипДокументы
УДК:727.113                                                                                       О.П. Тишкевич 
 
БУДІВЛІ СІЛЬСЬКИХ МАЛОКОМПЛЕКТНИХ ШКІЛ 
 
Важливим  фактором  соціального  розвитку  населених  пунктів  є 
організація  ефективної  системи  освіти.  Освітня  інфраструктура  більшості 
територій  України  характеризується    переважанням  загальноосвітніх  закладів, 
що  розміщені  в  сільській  місцевості [1]. Частина  сільських  шкіл  в  структурі 
закладів  загальної  освіти  складає 67,8 %. Проблема  доступності,  якості  та 
ефективності  освіти  для  жителів  сільських  регіонів  в  останні  роки  стала 
надзвичайно  актуальною.  Однією  з  причин  цього  є  невідповідність  мережі  й 
існуючого фонду шкільних будівель сучасним соціально-педагогічним вимогам 
[2]. 
Особливістю сучасної сільської школи України є її малочисельність, яка 
пов’язана  з  несприятливою  демографічною  ситуацією,  міграцією  сільських 
сімей в міста. В розглянутих районах середня наповнюваність початкових шкіл 
складає 6-11 учнів,  неповних  середніх – 36-72, середніх – 100-148 учнів [3]. 
Визначальну  роль  в  соціально – економічному    розвитку  села,  підготовці 
трудових  ресурсів  для  аграрного  сектору  країни,  розвитку  культури  села, 
вирішенні  демографічних  проблем,  соціально – педагогічній  підтримці 
сільських мешканців відіграє загальноосвітній сільській заклад , що передбачає 
збереження й збільшення кількості сільських малочисельних шкіл.   Організація 
навчально – виховного процесу в  малочисельних школах значно  відрізняється 
від  шкіл  з  наповнюваністю  класів 25-30 учнів.  Форми  та  методи,  які 
використовуються в школах з малою кількістю учнів обумовлюють відмінності 
в  архітектурно–  планувальній  організації  будівель  малочисельних  шкіл,  що 
потребує дослідження. 
В  галузі  проектування  шкільних  будівель  існують    роботи,  які  містять 
окремі рекомендації щодо шкіл з невеликою наповнюваністю. До архітектурно 
–  типологічних  робіт  можна  віднести  монографії  та  докторські  дисертації 
Ковальського  Л.М.,  Саркісова  С.К.,  Смирнова  В.В.,  Степанова  В.І.,  дисертації 
та  наукові  публікації  доктора  архітектури  Слєпцова  О.С.,  кандидатів 
архітектури Антошкіна В.Ф., Віноградової Т.В., Волкова М.М., Дворкіної О.Б., 
Дячок  О.М.,  Наумкіна  Г.І.,  Свитка  В.А.,  Сьомки  С.В.,  Чижевського  О.П. 
Питання формування шкіл невеликої місткості розглянуті в 80-х – 90-х  роках 
ХХ  століття  в  роботах  кандидатів  архітектури  Решетнікової  Н.В.  і  Кисельова 
В.М., але дані пропозиції не можуть бути в повній мірі застосовані в сучасних 
соціально – педагогічних  умовах.  Дисертаційне  дослідження  останніх  років 


кандидата архітектури Булгакової О.О. не може бути застосоване в повній мірі 
в умовах України.  
Досвід прогресивних рішень як у вітчизняній, так і в закордонній теорії та 
практиці,  дозволяє  виділити  основні  шляхи  удосконалення  архітектури 
шкільних будівель малокомплектних шкіл : 

розвиток  інтегративних  моделей  освітніх  закладів,  що  містять  в 
своєму складі декілька установ ( школа – вчительський дім, школа – 
дитячий садок, школа – клуб); 

запровадження  мережевих  рішень - створення  територіальних 
освітніх округів;  

удосконалення  функціональної  структури  й  складу  приміщень  для 
запровадження різновікового навчання, нових організаційних форм 
уроку,  профільного  навчання  в  старшій  школі,  розвитку  системи 
додаткової освіти шляхом заочного навчання, 

 виконання школою функцій соціокультурного центру села; 
-  
планувальні 
прийоми 
на 
основі 
багатофункціонального 
використання приміщень [4,5,6]. 
Особливістю 
організації 
навчально-виховного 
процесу 
в 
малокомплектній школі є застосування  різновікового навчання, яке передбачає 
одночасну  роботу  вчителя  з  різними    віковими  групами  учнів.  На  думку 
педагогів  та  гігієністів,  оптимальна  наповнюваність  двосуміщених  класів – 
комплектів повинна становити 15 - 16 учнів, а три –  та чотирисуміщених – 8-10 
[7].  На  основі  аналізу  соціально-педагогічних  вимог,  особливостей  сільського 
розселення України та діючих законодавчих актів запропонована номенклатура 
типів  малокомплектних    шкіл  для  будівництва  в  сільській  місцевості  України 
(табл.1).  
 
 
 
 
 


Особливості функціонально-планувальної організації шкільної  будівлі  в 
значній  мірі  залежать  від  функціональних  циклів  навчально-виховної  та 
соціокультурної діяльності  малокомплектної школи (рис.1). 
 
 
Основним  планувальним  елементом  будівлі  малокомплектної  сільської 
школи  є  універсальне  класне  приміщення  для  двох  різновікових  груп  учнів,  в 
якому передбачаються планувальні зони 

вчителя,  

двох різновікових груп учнів, 

зберігання наочних посібників та технічних засобів навчання, 

зберігання особистих речей учнів, 

індивідуальної роботи групи учнів з технічними засобами навчання,  

резервних місць, що обумовлені нерівномірністю щорічного набору 
до школи. 
Для застосування різноманітних  організаційних форм уроку (самостійної 
з  наочними  посібниками,  картами,  схемами,  тощо,  групової,  фронтальної 
роботи) є доцільним використання мобільних меблів - шаф, одномісних столів 
70Х50 см, що трансформуються. 
Для  визначення  відстаней  між  обладнанням    доцільно  користуватись 
чинними  нормативними  документами,  але  для  можливості  навчання 
маломобільних  груп  населення  збільшити  розміри  основних  проходів  та 


підходів  до 1,2 м.  Для  ізоляції  двох  різновікових  груп  учнів  відстань  між 
рядами 
столів 
повинна 
бути 
не 
меншою 
ніж 1,5м.  
Графоаналітичним  шляхом  було  встановлено,  що  в  універсальному  класному 
приміщенні двосуміщеного  класу-комплекту з 8 учнів необхідно передбачити 
не  менше  ніж 7 квадратних  метрів  на  одного  учня,  з 16 учнів – 5 квадратних 
метрів.  Для  класів-комплектів  з 8 учнів  рекомендоване  універсальне  класне 
приміщення 7,5Х7,5м, з 16 учнів - 9Х9м, 7,5Х10,8м. (рис.2) 
 
 
В  залежності  архітектурно-планувального  вирішення  в  універсальних 
класних 
приміщеннях 
можливе 
застосування 
одностороннього 
та 
двостороннього бокового, верхнього природного  освітлення. 
Оптимальний  склад  малокомплектної  школи  повинен  містити 
універсальні  класні  приміщення,  комплексні    кабінети  зі  споріднених 
дисциплін,  рекреаційний  центр,  універсальну  залу,  харчоблок,  майстерні  для 
трудового  навчання,  медпункт,  приміщення  дитячого  садка,  адміністративні 
приміщення. Малокомплектна школа не потребує розділення учнів за віковою 
ознакою,  але  необхідне  улаштування  додаткової  вхідної  групи  для 
використання  деяких  шкільних  приміщень  (бібліотеки,  універсальної  зали, 
медпункту,  кабінетів,  майстерень  для  трудового  навчання)  для  проведення 
дозвілля,  початкового  професійного,  додаткового  навчання  мешканців 
сільського населеного пункту, в якому розташована школа. 

Розширення  мережі  малокомплектних  шкіл  сприятиме  значному 
покращенню  культурно-побутового  обслуговування,  підвищенню  якості 
надання освітніх послуг, соціально – освітній підтримці сільського  населення. 
 
Література 
1.  Національна  доктрина  розвитку  освіти  (затверджено  Указом  Президента 
України від 17 квітня 2002 року №347/2002) // Освіта України. – 2002. - 
№33  
2.  Поза  межами  можливого:  школа  якою  вона  є/За  ред.  М.Мосієнко. – К. : 
Шкільний світ, 2004.-264с. 
3.  Основні  показники  розвитку  освіти  Полтавщини 2003-2005. – Полтава, 
2006. – с.3, 20 
4.  Булгакова  Е.А.  Особенности  формирования  архитектуры  сельских 
малокомплектных  школ,  автореферат  диссертации  на  соискание  ученой 
степени кандидата архитектуры 18.00 02.- М:2006 – 30 с. 
5.  Bard, Joe; Gardener, Clark; Wieland; Regi.  Rural School Consolidation 
Report. (National Rural Education Association, University of Oklahoma, 
Norman , Apr 2005)  
6.  Гурьянова М. П.  Резервы модернизации сельской малочисленной школы 
России. – М.: Издательство ИСПС РАО, 2004 - 160 с. 
7.  Современная  сельская  начальная  малочисленная  школа  проблемы: 
гигиены и охраны здоровья учащихся: Методические рекомендации /Под 
ред. М.И.Степановой. – М.: Издательство ИПСР РАО, 2003. – 100 с. 
 
Анотація 
В статті розглянуті заходи щодо удосконалення мережі та типів сільських 
шкільних  будівель,  особливості  функціонально – планувального  вирішення  
будівель малокомплектних шкіл. 
 
Аннотация 
В статье рассмотрены предложения для усовершенствования сети и типов 
школьных  зданий  в  сельской  местности,  особенности  функционально – 
планировочного решения зданий малокомплектных школ. 
 


Разместите кнопку на своём сайте:
поделись


База данных защищена авторским правом ©dis.podelise.ru 2012
обратиться к администрации
АвтоРефераты
Главная страница